Pages Menu
Міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей
Categories Menu

Опубліковано on Июн 24, 2014 in Вибране, НОВИНИ, Новини «Коронації» | Немає коментарів

Країні не вистачає героїчної літератури

Країні не вистачає героїчної літератури

«Коронація слова» назвала своїх лауреатів

Наша література повинна вийти на такий рівень, щоб обіймати не тільки територію України — озвучили своє надзавдання учасники літературного конкурсу «Коронація слова». Нагородження переможців відбулося 5 червня в Центральному будинку Збройних сил. Дім офіцерів відзначився у подіях революції Гідності завдяки розгорнутому там шпиталю на чолі з Ольгою Богомолець. Тема Майдану була наскрізною в церемонії. На сцені, вшановуючи численних лауреатів і номінантів, лунали патріотичні гасла і пісні. Зал і балкон у спекотний вечір були переповнені.

Кокотюха нагородив позаконкурсний твір

Юрій Логуш, який започаткував «Коронацію слова» 14 років тому, зазначив, що цього року збільшилася кількість конкурсантів із діаспори. Він коментує: «Я розумію, коли виїжджають навчатися чи поглиблювати фахові знання. Але загалом сучасна робітнича діаспора — це злочин Української держави, що не справляється із ситуацією». Засновник «Коронації» вважає, що нині в Україні настала третя хвиля зацікавленості нашою літературою.

Однак, на мою думку, вона досить обмежена. Я став свідком, коли дівчина з орг?комітету конкурсу допитувалася у Андрія Кокотюхи перед прес-конференцією, що він за один. Кокотюха — найпублічніший український сучасний літератор, який написав 48 творів. Письменник зазначив: «Видавці скаржаться, що немає кого видавати, окрім призерів «Коронації». Яка держава, такі й автори. Вони пишуть у форматі «а поговоріть» і городять усе, що думають на цю годину про устрій світу. Не вистачає героїчної літератури, яку можна протиставити «мелодраматичним шмарклям». На Майдан вийшли ті, хто читає книжки. Там працювали бібліотеки і «буккросинг». За «Найгостросюжетніший твір» Андрій Кокотюха нагородив своєю премією Валентина Тарасенка, який не подавав твір на конкурс.

В очікуванні нових ідей

Хоч «книжка — річ інтимна», однак белетристиці треба вчитися. Цього не розуміють навіть талановиті дилетанти. Члени журі критикували низький рівень слова і техніки конкурсних текстів. Вони очікують на високий рівень ідей та свіжий погляд на людину в світі та скаржаться, що роботи не дотягують до призу.

Зазначу, за умовами конкурсу перший приз присуджують обов’язково. Експерти закликають надсилати і ті роботи, які не відповідають оголошеним критеріям і формату. В «Коронації слова» не раз відзначали головною нагородою дебютні роботи.

Сковорода випередив Шевченка

Організатори відчули запит постмайданівського глядача на вітчизняний телесеріальний продукт. Завдяки відзнакам «Коронації» твори потрапляють у поле зору фахівців. Наприклад, Тарас Ткаченко знімає «коронований» сценарій Василя Мельника про драматичну долю заробітчанки з Вижниці в Італії. В головній ролі — Римма Зюбіна, яку запросили без проб. Знімальна група чекає на дофінансування без відкатів, а Зюбіна чекає на сценарій про Квітку Цісик.

Серед цьогорічних сценаріїв багато творів про Григорія Сковороду. Їх більше, ніж про Шевченка. Вони «розумні, складні, надто філософські, їх важко втілювати акторам». Можливо, вся справа саме в акторах? Адже переглядаючи сучасні українські фільми, захоплюєшся майстерністю оператора, відзначаєш сценарій і запитуєш себе: чи режисер не вміє працювати з актором, чи він взяв актрису тому, що під неї дав кошти спонсор? Багато слабких акторів і серед західних зірок — от хоча б Ольга Куриленко, але на них зірковий пил. А наші позначені натужним старанням у кадрі. Найкращі українські кінорежисери обходяться без них, про що засвідчили Канни: Лозниця зняв про Майдан повний документальний метр, а Слабошпицький запросив непрофесійних акторів і здобув три призи. І ще біда: як зазначають фахівці, сценарист в Україні повинен для свого шедевра знайти гроші для постановки, а потім ще й кінотеатр для показу фільму.

В Україні немає загальнодержавної програми з популяризації національного культурного продукту. Чи впорається з сучасними викликами пан Томенко, з яким радиться щодо культури новообраний Президент?

Фото Володимира ЗAЇКИ

Фото Володимира ЗAЇКИ

Найважчий жанр

«Коронація слова» популяризує твори для дітей, які виховують патріотизм і сучасний світогляд. Переможець одного з минулих конкурсів Василь Шкляр назвав літературу для дітей найважчим жанром. Олег Ляшко, який з’явився без пафосу й охорони, вручив премію в номінації «Література для дітей». Я поцікавився, що читає політик. Він назвав мемуари Вінстона Черчилля, Далай-лами. А нещодавно йому подарували книжку про Авраама Лінкольна.

Перебіг подій

Рішення про нагороди приймали експерти, журі, компанії, організації, фахівці, попередні переможці і меценати, зокрема Богдан Батрух.

Генеральний спонсор — «Монделіс Україна», Тетяна та Юрій Логуші.

На церемонії нагородження Постійно лунала кримська тема. Навіть у стилі реп. На сцену піднімався режисер «Хайтарми» Ахтем Сейтаблаєв. Фільм виборов «Ніку» на останньому фестивалі країн СНД і Балтії. Нагороджених вітали посли і дипломати. Посол Польщі озвучив низький уклін українцям і закликав триматися.

Загалом нагороджених спеціальними преміями було понад 50. Серед молодих і сивочолих з усіх регіонів переважали жінки. Відзначили найкращі твори про любов Ольги Дергачової, за психологічну глибину — рукопис «На чужих вітрах» Ольги Ягорської, за краще висвітлення історико-патріотичної теми — «В темнім лузі за Дунаєм» Юрія Коцегуба із Нових Санжар. Юрію Логушу вручити відзнаку молодому письменникові було особливо приємно, бо він родом зі Старих Санжар, що під Полтавою.

ГОЛОВНІ ПЕРЕМОЖЦІ

«Твори для дітей», перша премія, 3 тисячі гривень: «Вітри великого лугу» Олени Колінько з Полтави.

«Пісенна лірика», 8 тисяч гривень: «Київська осінь» Оксани Шеренгової з Корсуня-Шевченківського.

«П’єси», 10 тисяч гривень: «Батяри, брати, батяри» Олексія Дроздовського з Києва.

«Кіносценарії», 15 тисяч гривень: «Легенда про Сковороду» Віри Мельник з Києва. Сценарій отримав ще три вагомі відзнаки. Пані Мельник — сценарист позаминулої стрічки «Мама, я льотчика люблю», в головних ролях якої планували зняти Юрія Іллєнка і Людмилу Єфіменко. У режисурі Ігнатуші фільм перетворився на демонстрацію шуб на Ользі Сумській.

Головний приз у номінації «Романи» з 20 тисячами гривень здобула Тетяна Білімова з Києва за роман про Другу світову війну «Вільний світ».

Зазначу, що в номінаціях були другі премії по 5 тисяч, треті по 3 тисячі, а також заохочувальні премії.

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

Джерело: Урядовий кур’єрhttp://koronatsiya.com

Залишити коментар