Коронація слова

«Заплакана Європа» зібрала небувалий аншлаг на презентації

25.10.2013

Того вечора у книгарні «Є» був небачений аншлаг. Навіть сама винуватиця події — авторка книги «Заплакана Європа», котру, власне, презентували тут, Наталка Доляк – була щиро здивована такою кількістю народу, котрий «висів» навіть у коридорі.

Наталка Доляк роздає автографи

Прийшли переважно ті, хто вже встиг прочитати першу книгу Наталки «Гастарбайтерки». А ще — зібралися колеги з телебачення і ті, кого друзі запросили.

«Заплакана Європа» — роман автобіографічний. Наталці не дуже до вподоби така назва, але її вибрало видавництво. Свій твір вона назвала «Біженка».

– Я ніколи не вела щоденників, і не можна сказати, що він списаний з мене один в один. Цій історії — 20 років. За цей час вона встигла відстоятися, якісь кути згладилися, інші — загострилися. Ось тоді можна і викласти все на папір, — розповіла Наталка Доляк про творчу кухню написання своїх літературних шедеврів. — Роман не лінійний, він з відходами на ретроспективу. Це обумовлене тим, що разом з цим романом я писала кіносценарій «Біженка». У 2012 році він взяв другу премію на «Коронації слова» і зараз вже другий рік лежить у продюсера. Мені б дуже хотілося, щоб за ним вже знімали кіно. Та замало грошей.

«Заплакана Європа» зібрала небувалий аншлаг на презентації

Про що розкаже читачам «Заплакана Європа?» Три роки тому Наталка Доляк розповіла мені історію свого життя. Я слухала затамувавши подих і ловила себе на думці, що з цього вийшов би мелодраматичний бестселер у кращих голлівудських традиціях. І ось нарешті й вона — нова книга про відчайдушну жінку, котра пройшла загартування долею.

– У 90-му році я зі своїм чоловіком вирішила втекти з Радянського Союзу. В ті роки це траплялося дуже часто, — коротко розповіла Наталка. — На той час була на сьомому місяці вагітності, і для того, щоб нас випустили за кордон, потрібно було маскувати живіт, зав’язувати, щоб нічого не було помітно. Бо після трьох місяців вагітності за кордон не можна було виїжджати. У нас була віза у Фінляндію, але ми подалися у Швецію. Просиділи там два місяці, аж поки нас не депортували. Зараз, коли мене хтось запитує, чи я чогось боюся, то я відповідаю, що мені немає чого боятися, у мене 5 депортацій! Нас переслали до Фінляндії, де народилася моя донька Женя. Вона прочитала «Заплакану Європу» і вже дала замовлення на наступний роман — про той відрізок життя, впродовж якого я працювала в театрі ляльок. Я пообіцяла і навіть назву придумала – «Запах куліс». Але то вже після того, як подужаю роман про голодомор.

«Заплакана Європа» зібрала небувалий аншлаг на презентації

Це зараз модно — писати про наших за кордоном. У неї виробився власний, трохи іронічний, стиль. Зараз у видавництві лежить ще один роман Наталки Доляк. Він теж про еміграцію, але суто комічний, матиме назву «Переселенці» Зараз багато пишуть про молодь, бо у нас здебільшого молоді автори. Але їй цікаво було написати про людей старшого віку. На «Коронацію слова» Наталка надіслала цей роман з назвою «Де трава зеленіша» і завоювала спецвідзнаку за кращий гумористичний твір, хоча незадовго до цього грозилася спалити своє літературне дітище… А ще — вона зовсім не звикла до того, що її називають письменницею.

«Заплакана Європа» зібрала небувалий аншлаг на презентації

– Вважаю, що людину загартовує негативний досвід у житті. Якби в мене у житті склалося все дуже добре, то нічого не вийшло б. Це так само, як хвороби виробляють в людині імунітет, — каже Наталка. — Письменник — звучить надто пафосно. Якщо мене виженуть з роботи, я спокійно піду працювати кондуктором у тролейбус. Досвід здобувати. А як я його здобуватиму, коли на голові буде письменницький лавровий вінок?!

Автор: Тетяна КОНДРАТЬЄВА

Джерело: 33-й канал

партнери та спонсори