РОМАНИ

Оргкомітет конкурсу має отримати від вас три окремих файли:

1. Рукопис твору.
2. Фото чи скан-копія підписаної вами заяви.
3. Логлайн і синопсис до рукопису.

1. РУКОПИС ТВОРУ

Оформлення титульної сторінки рукопису

Титульний аркуш рукопису повинен містити такі дані:

• оригінальний псевдонім, який раніше не використовувався;
• назву твору;
• кількість сторінок;
• номінація («Романи»);
• чітке визначення жанру (ваш роман оцінюватиметься відповідно до визначеного вами жанру).

Загальні вимоги до рукопису

• формат А4, «doс».
• Шрифт — Times New Roman.
• Кегль — 14.
• Міжрядковий інтервал — 1.
• Пронумеруйте всі аркуші (починаючи з титульного).
• Твір повинен мати не менше 100 сторінок (350 тис. знаків із пробілами).

2. ЗАЯВА УЧАСНИКА

У заяві в довільній формі зазначте такі дані:

• справжнє прізвище, ім’я, по-батькові (за паспортом або свідоцтвом про народження);
• домашню адресу;
• контактний телефон свій, а також телефон когось із близьких;
• електронну адресу (якщо є);
• назву номінації;
• назву твору;
• жанр (обов’язковий розподіл на жанри в номінації «Романи»);
• псевдонім, який ви обрали для участі в конкурсі (обов’язково для забезпечення анонімності та об’єктивності в оцінці);
• спецвідзнака, на яку претендуєте.

3. ЛОГЛАЙН І СИНОПСИС

Логлайн і синопсис вашого роману має бути у форматі «doс». Файл назвіть псевдонімом. Наприклад: «світлячок. логлайн.doс».

Логлайн — 25–30 слів, які лаконічно й максимально змістовно відповідають на питання «Про що роман?». Ці кілька слів мають зацікавити, заінтригувати, приголомшити. Лонглайн коротко викладає сюжет зі збереженням інтриги й натякає, що «далі буде цікавіше»!

Синопсис — коротке (не більше 1–1,5 стор.) викладення історії. У ньому автор стисло й максимально цікаво переповідає сюжет, суть історії, інтригу, окреслює головних осіб, їхню взаємодію. Синопсис «розшифровує» логлайн, розширює та пояснює його зміст.

РОМАНИ НАДСИЛАЙТЕ ЕЛЕКТРОННИМ ЛИСТОМ НА ПОШТОВУ СКРИНЬКУ:

koronatsiya.romany@gmail.com

• Якщо файл завеликий — надсилайте його архівом у форматі Zip.
• Якщо ви надсилаєте кілька творів (окрім пісенної лірики та короткої прози) до однієї або кількох номінацій, кожен рукопис надсилайте окремим листом із заявкою та логлайном і синопсисом.
• Рукопис підпишіть своїм псевдонімом та вкажіть назву твору.
• На сканованій (чи сфотографованій на камеру телефону в гарній якості) попередньо надрукованій заяві про участь у конкурсі ОБОВ’ЯЗКОВО поставте ДАТУ І ВЛАСНИЙ ПІДПИС ручкою. Файл у форматі фотографії підпишіть псевдонімом, вказаним у заяві. Наприклад, світлячок. заява.jpg.
• У темі листа вкажіть: «Участь у конкурсі».
• Прикріпіть три файли (заяву, рукопис, логлайн і синопсис).

Приклад логлайну та синопсису роману 

«АДВОКАТ ІЗ ЛИЧАКІВСЬКОЇ» Андрія Кокотюхи

Логлайн

Київський адвокат емігрує до Львова, тікаючи від переслідувань російської поліції, у перший же день у новому місті та новій державі затриманий польською поліцією біля трупа друга, до якого їхав, і вимушений почати своє розслідування на чужій території.

Синопсис

1908 рік. Тридцятирічний київський адвокат Клим Кошовий змушений емігрувати за кордон — із Російської імперії до Австро-Угорської. Його катували в тюрмі, і тепер у Клима нервовий тик, постійно сіпається віко. Визволили його дивом, на виїзд дали двадцять чотири години.

У Львові Кошовий має давнього приятеля, старшого товариша, так само емігранта і так само юриста — Євгена Сойку. Він живе в будинку на Личаківській вулиці, у центрі міста. Дорогою Кошового обкрадають львівські батяри. А коли він із порожнім гаманцем приходить до Сойки, у помешканні бачить його труп.

Кошового затримують. У камері він знайомиться з дантистом Йозефом Шацьким, який знає про все, що відбувається у Львові. На допиті в слідчого — з Магдою Богданович, молодою вдовою колишнього начальника кримінальної поліції, вродливою шляхетною дамою. Магда має незрозумілий вплив на поліцейських, і вона приймає докази Кошового: Сойка не наклав на себе руки, як думає слідчий, а його вбили.

Шацький розкриває Кошовому причину особливих стосунків Магди і поліції. Її покійний чоловік збирав відомості не лише про колег, а й про всіх поважних людей Львова. Свій архів він не оприлюднював, використовував для стримування та більшої ефективності своєї роботи. Тепер цей архів оберігає Магда. Вона користується чоловіковим упливом, тому може собі дозволити заходити в будь-які кабінети й вирішувати будь-які справи.

Кошовий поселяється в квартирі вбитого Сойки. Він має намір шукати роботу, тепер треба починати все з нуля, без допомоги й підтримки.

На похоронах Сойки пані Магда знайомить Кошового з кількома впливовими містянами. Серед них — Адам Вишневський, у якого Магда закохана й не приховує цього. Нові знайомі відкривають Кошовому очі на нечистоплотність покійного Сойки. Він мав славу продажного адвоката, захищав інтереси людей та спільнот сумнівної репутації. Тому Магда особисто зацікавлена, аби вбивцю знайшли. Вона переконана: це було зведення рахунків між собою нечистих на руку людей. У цьому напрямі слідство й ведеться, вона контролює особисто, маючи таку змогу.

Незабаром Кошовий вирішує знайти батяра, котрий його обікрав. Йому вдається вистежити й після шаленої погоні спіймати злодія. У його кишені виявився годинник, зниклий із кімнати вбитого Сойки. Комісар кримінальної поліції Марек Віхура вважає злодія Зенека вбивцею або спільником убивці, а Кошового саджає під домашній арешт за втручання не в свої справи.

Уночі Шацький потай приводить до Кошового злодія Єжи Тиму, праву руку одного з королів львівських злодіїв Густава Сілезького. Таємна зустріч потрібна кримінальникам, аби переконати Кошового: батяр Зенек — не вбивця, а лише дрібний злодюжка. Разом зі своїм товаришем вони вирішили обікрасти пана адвоката, наткнулися на труп у квартирі і втекли зі здобиччю. Підтвердити це готовий сам товариш Зенека, він чекає в потаємному місці. Але коли Кошовий із компанією приходять туди — знаходять труп злодія.

Кошовий має докази: у день убивства Сойка отримав під розписку значну суму грошей. Їх викрали злодії. Але гроші належали терористам, тому терористи вистежили злодіїв, забрали своє і звели рахунки. Комісар Віхура разом із жандармами починає операцію і за допомогою Кошового затримує терористів. Проте той, кого вважали вбивцею, гине в перестрілці під час операції.

Віхура закриває справу. Але Кошовий ділиться із Шацьким підозрою: насправді цей терорист — не вбивця. Починаючи все з початку, Кошовий вираховує справжнього вбивцю: Адама Вишневського. Коли Кошовий і Шацький заманюють Вишневського в пастку, він зізнається — убив. Це помста: Сойка виправдав ґвалтівників, котрі збезчестили його молодшу сестру. Ті особи були пов’язані з терористами, інтереси яких захищав Сойка.

Кошовий домовляється з Вишневським: той розриває заручини з Магдою та їде зі Львова. Адже Магда не зможе пробачити вбивства і жити з убивцею, навіть якщо тому є виправдання.

Магда сумує з приводу раптової втрати нареченого. Кошовий, якого вважають героєм після ліквідації терористичного кубла, отримує вид на проживання й починає вчити правознавство, щоб мати змогу відкрити адвокатську практику. Шацький лишається його єдиним другом та хранителем усіх таємниць.

ЖАНРИ В НОМІНАЦІЇ «РОМАНИ»

• Пригодницький роман— роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.
  Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення і переслідування, ситуація загадковості, таємничості.

• Готичний роман — роман, у якому зображено незвичні ситуації, страхіття пекла, жахаюча жорстокість, великі таємниці, що перетворюють людину на іграшку надприродних сил.

Ознаки:

1. Сюжет будується навколо таємниці — наприклад, чийогось зникнення, невідомого походження, нерозкритого злочину, позбавлення спадщини.
2. Атмосфера страху й жаху, і розгортається у вигляді безперервної серії загроз спокою, безпеки й честі героя та героїні.
3. Похмура і зловісна сцена дії підтримує загальну атмосферу таємничості й страху.
4. Сама природа сюжету вимагає присутності лиходія.

• Психологічний роман — різновид роману, у якому автор ставить за мету зображення й дослідження «внутрішнього стану людини» й «найтонших порухів її душі».
• Роман інтелектуальний— роман, зосереджений на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на внутрішньому світі персонажа.
• Фентезі — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса та вигадка нашого світу є реальністю.

Ознаки:

1. Фантастичні елементи.
2. Магія й фольклорні персонажі.
3. Авантюрний сюжет (як правило — пошук, мандрівка, війна тощо).
4. Приховане протиставлення технології та чаклунства на користь останнього.
5. Повна свобода автора: він може повернути сюжет найнесподіванішим чином, оскільки чарівний світ фентезі припускає, що в ньому можливо все. Ця остання ознака — одна з найбільш важливих, визначальних. Він чітко відмежовує фентезі та наукову фантастику, бо наукова фантастика описує ймовірне, і автор обмежений певними рамками.

• Історично-патріотичний роман— умовне позначення для різнорідних за структурою та композиції романів, у яких захопливо розповідається про історичні, патріотичні або історично-патріотичні події в Україні, а дійовими особами (головними або другорядними) можуть виступати знакові особистості.

Ознаки:

1. Епічний жанр
2. Сюжет — зображення подій певного історичного часу, певних важливих подій.
3. Опора на історичне джерело.
4. Головні персонажі — історичні та вигадані особи.
5. Поєднання історичних фактів із художнім вимислом.
6. Автор об’єктивно показує історичні випадки, але має свій погляд на них.

• Любовний роман— це прозовий твір про палке кохання. Твір цього жанру демонструє історію любовних стосунків, акцентуючи увагу на почуттях і переживаннях героїв.

• Роман науково-фантастичний— великий епічний твір, дія в якому відбувається в майбутньому щодо часу його написання, тобто якому властиві прогностичні функції.

Для науково-фантастичного роману характерна орієнтація на високі досягнення наукової і технічної думки; нарівні з фантастичними елементами в ньому мають місце наукові гіпотези, технічна фантазія, мисленнєве експериментування.

Бажаємо творити з гарним настроєм та перемагати!!!