Pages Menu
Міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей
Categories Menu

Опубліковано on Июн 11, 2014 in НОВИНИ, Новини «Коронації», Преса про нас | Немає коментарів

На «Коронації слова» переміг роман про Другу світову

На «Коронації слова» переміг роман про Другу світову

Письменники Андрій Кокотюха і Василь Шкляр зустрілися у столичному Будинку офіцерів на нагородженні ”Коронації слова” 5 червня. Обоє — колишні переможці конкурсу. Кокотюха — ­2006-го, Шкляр — 2001 року ФОТО: Cергій Cтаростенко

Письменники Андрій Кокотюха і Василь Шкляр зустрілися у столичному Будинку офіцерів на нагородженні ”Коронації слова” 5 червня. Обоє — колишні переможці конкурсу. Кокотюха — ­2006-го, Шкляр — 2001 року

ФОТО: Cергій Cтаростенко

Понад 5 тис. рукописів надіслали на літературний конкурс «Коронація слова». 28 членів журі відзначили 74 авторів романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики. Конкурс організували 14-й раз. Переможців нагородили 5 червня у столичному Будинку офіцерів.

— Слава Україні! Мені кацапидли сьогодні спортили настрій. Опублікували список країн, що вони ненавидять. Україна — на другому місці, — автор 48 романів Андрій Кокотюха вітається з прозаїком Василем Шкляром, 63 роки.

— А шо, Америка на першому? — запитує Шкляр.

— Я хотів буть першим. Микита Сергійович таки був правий: догоним и перегоним Америку. На Красной площі палитимуть джинси. І поки всі «Макдональдзи» в Москві не перегромлять, не успокояться, — сміється Кокотюха і прямує до зали.

— Прийшов сюди підписати контракт на новий роман «Маруся». Вийде у серпні. 16-річна юнка з теперішньої Житомирщини очолювала повстанський тисячний загін. Це був 1919 рік, — Василь Шкляр одягнув вишиванку. Іде на вулицю курити. — Вона — справжня історична постать Олександра Соколовська. Важко було входити в цей образ, бо не вкладалося у голові, як у 16 років можна очолювати мужиків. Роман вийшов напів­галицький, бо якраз Українська галицька армія брала Київ, і дів­чина приєдналася до них. Буде з галичанином лав-сторі. Мала трьох братів, і всі були отаманами. Гинув один — на його місце ставав інший. Коли загинув третій брат, козаки сказали: «Вона із Соколовських, хай керує». В їхньому загоні діяла як розвідниця. Мала надприродні здібності — у родині Соколовських по жіночій лінії відьми були.

Посеред церемонії із зали виходить народний депутат Олег Ляшко, 41 рік. 12 хв. з ним фотографуються гості.

— Жалко, що дружини немає, вона хотіла б з вами сфотографуватися, — чоловік у вишиванці біжить до Ляшка, щоб потрапити у кадр. Наштовхується на стіл з келихами. Один б’ється.

— Це на щастя, — каже Ляшко і прямує сходами до виходу.

— Люблю читати історичні книжки. Це моя слабкість. Зараз на столику біля кроваті — спогади Вінстона Черчилля про Другу світову війну. Дівчатка, смачного! — Ляшко махає працівницям гардероба. — За нього отримав Нобелівську премію. У нас багато чого схожого, навіть зовні. Коли Черчилль був молодшим, то копія — я. Характер такий же, як і в мене — наполегливий, Стрілець, цілеспрямований. Зараз покажу Черчилля. Дай мені телефон, — говорить охоронцю. Гортає картинки. — Коли мамі своїй показав, запитала, а де ти такий капелюх узяв? Фото 1890-го під час його перших парламентських виборів, що програв.

— Ми за вас голосували, — на вулиці до депутата підходять хлопці з фотоапаратом.

— А за кого ж іще? Дякую за підтримку. Скиньте мені на електронку фотку.

Найкращим романом назвали рукопис «Вільний світ» 37-річної киянки Тетяни Белімової. Викладає українську літературу в столичному університеті «Україна». Має трьох дітей. Торік її роман «Київ.Юей» посів на конкурсі третє місце. Отримає 20 тис. грн. Новий написала за два місяці.

— Книжка про події Другої світової війни. У ній переплетені долі двох чоловіків. Обоє потрапляють до Німеччини. Виходець із села Єфрем — як остарбайтер. А киянин Жора — як лейтенант. Горів у танку, його контузило, згодом опинився у концтаборі Дахау. Вони — суперники, кохають одну дівчину, Тоню, — розповідає переможниця у синій вечірній сукні. — Це реальні історії — моєї родини і чоловіка. Фактаж брала зі спогадів героїв. На дідуся Єфрема у мене є вісім годин записів на диктофоні. А спогади моєї київської родини брала з пам’яті. Коли задумала писати роман, нікого з них не було в живих. Мала тільки щоденникові записи бабусі.

Роман — про тоталітаризм і пошук виходу з нього. Один герой повертається в Україну, а інший емігрує в Австралію. Моральну перемогу отримує Єфрем, який повертається. Він один залишається живий. І це ніби підтвердження того, що обрав правильний шлях. Чого повернувся? Мав почуття обов’язку — в нього тут були мама, сестра. Здавалося, що вони без нього пропадуть. Він був єдиний чоловік, який вижив у великій родині після Голодомору.

— Експерти думали, що роман написав відомий чоловік, — каже засновниця конкурсу Тетяна Логуш. На ній темно-синя сукня, що придбала п’ять років тому в США. — А це — жінка-філолог. Її твір дуже добре виписаний. За нього б’ються видавці. Тетяна буде вибирати. Перші роки ми ходили до видавців і просили: видайте роман. Відповідали: це ж невідомий автор, його ніхто не знає. Тепер же йдуть торги за автора. Торік переміг зовсім невідомий Богдан Коломійчук. Вже видав другу книжку, його скрізь возять і презентують. «Коронація» — це хороший старт.

На церемонії хвилиною мовчання вшанували Небесну сотню і загиблих на Донбасі.

Автор: Ольга БОГАЧЕВСЬКА, Олена ПАВЛОВА

Джерело: Gazeta.uahttp://koronatsiya.com

Залишити коментар