«Майстри слова»: зустрічаємося з письменником-ювіляром Олександром Балабком

26 травня о 16.00 в Національному музеї літератури України (м. Київ) у межах спільного з Національною спілкою письменників України проєкту «Майстри слова» відбудеться зустріч з українським прозаїком, публіцистом, поетом-піснярем Олександром Балабком.

Нещодавно Олександру Васильовичу виповнилося 70! Тож збираємо друзів і шанувальників літературної творчості ювіляра. У центрі уваги зустрічі — як знакові, так і маловідомі події життя письменника, а також його письменницькі напрацювання.

Олександр Балабко — член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, голова Творчого об’єднання прозаїків, член Правління Київської організації Національної спілки письменників України, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Заслужений діяч естрадного мистецтва України (2024).

Із п’ятирічного віку разом із батьками проживав на острові Сахалін, де закінчив початкову школу. 1966 року сім’я повернулася в Україну. Закінчив середню школу м. Вільнянськ Запорізької області, потім — факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював кореспондентом, редактором відділу, заступником головного редактора республіканської газети «Культура і життя». Упродовж 1994–2001 рр. працював на керівних посадах у редакціях газет «Край», «Столиця», журналів «Місцеве самоврядування», «Людина і влада». 2001–2006 рр. — головний редактор газети «Вечірній Київ». По завершенні контракту на посаді головного редактора «Вечірнього Києва» працював відповідальним секретарем Київської організації Національної спілки письменників України. Із 2007 року очолював редакцію культури, мистецтва і літератури у тижневиках Укркоопспілки «Вісті» й «Порадниця». Член журі (до 2024 р. — голова) секції «Літературна творчість» Малої академії наук України; член журі міжнародної українсько-німецької премії імені Олеся Гончара; член редколегії журналу письменників України «Київ». Мешкає у м. Київ.

Олександр Балабко — автор низки публіцистичних статей із проблем культури, духовності, українського державотворення й історії. Здійснив подорожі до багатьох країн Західної та Східної Європи, Близького Сходу, Південно-Східної Азії. Тематика його публікацій — український слід за кордоном, видатні українці, які прославили Батьківщину у світах — після кількох поїздок до Італії і Франції було опубліковано його документальні повісті у «Вечірньому Києві» — «Римське щастя Миколи Гоголя», «Острів Капрі: відкриття Коцюбинського», «Винниченко: забута могила в Провансі». Цими творами він започаткував цикл повістей, есе, подорожніх нарисів із циклу «Стежками українців у світах».

2007-го після подорожі Блакитним узбережжям Франції було видано есе «Променад з мадемуазель Марі», п’єсу «Сон Марії Башкирцевої».

Натрапивши у Києві на неопубліковані листи і документи Сержа Лифаря, три роки працював над книжкою «Київ, Іринінська, Лифарям. Повість за листами митця». 2014 р. до 150-річчя Михайла Коцюбинського видав есеїстичну повість про останні роки життя класика «Рай і Пекло Коцюбинського». Упродовж 10 років працював над романом-есе про еміграцію першої хвилі й болісний шлях українців у чужій культурі «Олександр Вертинський, нащадок Гоголя»: твір видано 2017 р. 2010 р. телеканал «УТР» показав відеофільм «Олександр Балабко, журналіст і письменник», а 2014 р. тут відбулася прем’єра телефільму «Серж Лифар» із циклу «Знамениті українці» (автор сценарію і ведучий — Олександр Балабко).

Творчі вечори письменника проходять в Україні й за кордоном: 2012 р. — у Празі, 2013 р. — у Парижі, 2016 р. — у Лімасолі (Кіпр), 2018 р. — у Флоренції, 2023 р. — у Празі й Рієці (Хорватія). На запрошення українського культурно-просвітницького товариства «Дніпро-Рієка» був почесним членом журі VII міжнародного фестивалю пісні, музики, танцю і образотворчого мистецтва, на якому відбувся літературно-музичний вечір-презентація роману «Кімоно для Баттерфляй» за участі українських та хорватських оперних співаків.

Олександр Васильович Балабко — лауреат низки премій:

• Всеукраїнська премія НСЖУ «Золоте перо»(1986);
• Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності(2006)^[3];
• Премія Київської організації НСЖУ «Незалежність» (2010);
• Перемога в номінації «Життя славетних» Всеукраїнського конкурсу «Найкраща книга України» 2014 року за книжку «Рай і Пекло Коцюбинського»;
• Чернігівська обласна літературно-мистецька премія ім. Михайла Коцюбинського(2015);
• Мистецька премія «Київ»ім. Анатолія Москаленка (2018);
• Відзнака міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» — «Найкращий патріотичний твір» 2022 р. за роман «Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької».
• Заслужений діяч естрадного мистецтва України (2024).
• Номінація на Національну премію України імені Тараса Шевченка за роман «Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької».

Лауреат Всеукраїнського фестивалю сучасної естрадної пісні «Пісенний вернісаж-2011». Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України (2005), Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2006), медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України (2010), нагрудним знаком «Знак Пошани» Київського міського голови (2005), орденом ПЦУ Архістратига Михаїла ІІ ступеня (2025); орденами УПЦ Київського патріархату – Христа Спасителя, святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, святого Архістратига Михаїла.

Модеруватиме подію Юлія Бережко-Камінська.

Вхід за квитками музею.