«Колективний збірник великодньої короткої прози «Цей Великий день»потрібно читати серцем!!».

Щиро дякуємо лауреату «Коронації слова» та укладачу збірки Олександру Козинцю, літературній редакторці Ангеліні Олійник та видавництву «Ліра-К» за шалену ідею великодніх історій і її пречудове втілення! Величезна вдячність усім 29 авторам — як нашим «коронаційцям», так і кожному майстру слова, хто долучився до створення цього фантастичного дарунка у Великодній кошик. .

ТЕТЯНА БЕЛІМОВА – «Для мене це дуже цікавий досвід. І авторський, і читацький. Зараз рідко пишу коротку прозу. Мені дуже шкода, що так, бо направду люблю цей жанр. І тим більше цінно, що вийшло долучитися до збірника короткої прози до Великодня, де презентовано твори дуже різних авторів – за віком, досвідом, професією. Та й регіонально різних — від Чернігівщини до далекого закордоння, де тепер так багато українців. Не лише про Великдень у церкві, родинні та ритуалах. Це історії живих людей. Це про нас, наше життя.

Я читаю цю книжку і з початку, і з кінця, і з середини. Відкриваю навмання, коли випадає вільна хвилинка – і читаю. Перед сном, у метро, між парами в університеті. Цікава в усіх сенсах книжка. Дякую всім співавторам. А особливо — Олександру Козинцю, упоряднику, натхненнику та автору цієї збірки».

ОКСАМИТКА БЛАЖЕВСЬКА – «Цей Великий день» — збірник великодніх історій. У цій книжці зібрані тексти, у яких живуть тепло і біль, пам’ять і любов, спокуса, прощення та відродження — усе те, з чого, власне, і складається людське життя. Тут є щемливі історії, які торкаються серця й нагадують про найцінніше. Є світлі — сповнені радості, віри й тепла. Є розповіді про дитинство, родину, очікування дива, про силу світла в непрості часи. І, звісно ж, про наших захисників та захисниць — тих, завдяки кому ми можемо зустрічати світанок Великодня. Моя історія “Вогонь на Великдень” — це водночас мої спогади про те, як я колись палила скати (шини) у великодню ніч, і також дослідження великодніх традицій.

Якось знайшла у київській книгарні “Плекай” маленьку книжечку про великодні традиції і вона мені так сподобалася, що надихнула згадати про деякі у тексті, зокрема про смішний для мене вислів “сливити сливки” — розписувати великодні писанки. А ще про те, що у поливальний понеділок обливалися не лише водою, а й парфумами. А також на Великдень каталися на гойдалці. Це все символи очищення усіма стихіями і пробудження після довгої холодної зими. Люблю весну і особливо Великдень за можливість зібратися родиною і побути разом».

ГАННА КОНАЗЮК – «Тривають “навколозбірникові” події – презентації #Цей_Великий_день 3 квітня відбулася ще одна презентація нашого збірника великодньої малої прози “Цей Великий день” в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого. Попри дощову погоду, повітряні тривоги, які вже, на жаль, стали звичними, в залі бібліотеки було затишно, панувала дружня атмосфера в колі однодумців, співавторів, друзів, велися цікаві розмови і, загалом, було досить добре. Це саме той захід і та книжка, які реабілітують від сьогодення.»

СЕРГІЙ ХРАПЧУК – «Цю збірочку потрібно читати серцем. Кожна історія — це чийсь відвертий досвід. Шукайте свої кольори й сенси. І пам’ятайте: навіть якщо світ здається поламаним, у кожного з нас є можливість почати його лагодити — з власної домівки, з власного усвідомлення, з власного Великого дня..» – Сергій Храпчук.